За словами Неємії повернуто борги та майно тим, хто змушений був брати позики
1 В той час почалось нарікання народу, особливо серед жінок, на своїх братів, юдеїв.
2 Декотрі говорили: Багато з нас віддають своїх синів і своїх дочок у заставу, щоб нам дали зерно для харчування, аби вижити!
3 А інші скаржились: Нам доводиться віддавати під заставу наші поля, наші виноградники та наші доми, щоб отримати зерно для їжі під час голоду!
4 Ще інші говорили: Ми позичаємо гроші на оплату податку цареві, віддаючи під заставу свої поля, та свої виноградники!
5 Адже наші тіла такі самі, як і тіла наших братів, а наші діти такі ж, як і їхні діти, проте ми змушені віддавати наших синів і наших дочок у неволю, і деякі з наших дочок уже стали невільницями; ми не можемо нічого вдіяти, оскільки наші поля і наші виноградники належать іншим людям.
6 Почувши такі нарікання і скарги, я дуже обурився.
7 У своєму сердечному пориві я почав дорікати начальникам і всім заможним, говорячи їм: Позичаючи своєму братові під лихву, ви накладаєте важкий тягар … Тому я скликав проти них велике зібрання,
8 і сказав їм: Ми змушені були викупляти наших братів-юдеїв, проданих язичницьким народам, а ви продаєте своїх власних братів, – вони змушені продаватися вам! Вони ж мовчали, не знаючи що відповісти…
9 Тоді я продовжив: Не добра ця справа, яку ви чините! Невже ви не повинні були б краще жити в страху перед вашим Богом, аніж наражатись на ганьбу язичників, наших ворогів?!
10 Сталося так, що я, мої брати, й мої слуги також позичали людям гроші та зерно, тож давайте подаруємо їм цей борг!
11 Поверніть же їм негайно їхні поля, їхні виноградники, їхні оливкові сади і їхні доми! Подаруйте їм також відсотки з грошей, зерна, вина й олії, які вони вам винуваті!
12 І вони відповіли: Повернемо й нічого не будемо від них вимагати! Зробимо так, як ти кажеш! Тоді я покликав священиків, і запропонував усім присягнутись, що учинять згідно з даним словом.
13 Крім того, обтрусивши свій одяг, я сказав: Так нехай Бог обтрусить кожного чоловіка, з його дому та від нажитого його працею, котрий не дотримається свого слова! Нехай він буде таким же витрушеним і порожнім! І вся громада вигукнула: Амінь! Народ прославив Господа, і учинив згідно з обіцяним словом.
Неємія стає прикладом для народу
14 З того дня, як цар призначив мене намісником у Юдейському краю, тобто від двадцятого року і до тридцять другого року царювання Артаксеркса, – всі дванадцять років, ні я, ані мої брати не користались з утримання, яке мало би належати наміснику,
15 тоді як намісники, котрі були переді мною, пригноблювали народ, забираючи в них хліб та вино, не говорячи вже про сорок срібних шеклів, які намісники отримували ; навіть їхні слуги пригнічували людей. Я ж так не чинив, оскільки боявся свого Бога.
16 До того ж, я разом з усіма займався відбудовою стін, як і всі мої слуги, котрі також були задіяні в праці, тому полів ми не набували.
17 І хоч за моїм столом постійно харчувалось сто п’ятдесят чоловік з юдеїв і їхніх начальників, не враховуючи гостей, котрі прибували до нас від навколишніх народів;
18 хоч щодня для цього приготовляли одного вола, шість добірних овець і багато птиці, а кожні десять днів постачали багато всякого вина, – при всьому тому я не домагався належного мені, як наміснику, утримання, адже й без цього безоплатна праця була тяжким тягарем для тих людей.
19 Пам’ятай про мене, мій Боже, на добро мені за все, що я учинив для цього народу.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)