1 Мудра жінка збудовує свій дім, а нерозумна своїми ж руками руйнує його.
2 Хто ходить прямими дорогами, той боїться Господа, а хто звертає на криві стежки, той зневажає Його.
3 В устах нерозумного палиця гордині, – а мудрих охороняють їх же уста.
4 Там, де немає волів, там і ясла порожні; але від сили вола залежить щедрий врожай.
5 Вірний свідок неправди не говорить, а свідок фальшивий наговорить багато брехні.
6 Непутящий шукає мудрості і не знаходить, а для розумного знання легкодоступне.
7 Тримайся подалі від нерозумної людини, адже ти не почуєш від неї розумної мови.
8 Мудрість розумного – у пізнанні належної дороги, бо відсутність поміркованості – омана.
9 Нерозумний насміхається над поняттями гріха, тоді як праведний ставиться до цього з розумінням.
10 Лише серце розуміє власну гіркоту, так само і його радості належним чином не поділяє ніхто чужий.
11 Дім нечестивих буде спустошеним, тоді як житло праведних процвітатиме.
12 Є дороги, які видаються людині прямими, але їх кінець – стежка до смерті.
13 Навіть під час сміху іноді болить серце, а радість може закінчитись смутком.
14 Підступний серцем насититься від власних учинків, а добра людина – від своїх.
15 Нерозсудливий вірить усякому слову, а мудрий зважає на свої кроки.
16 Мудрий боїться зла й ухиляється від нього, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17 Запальна у гніві людина може вчинити глупоту, але людину з підступними намірами ненавидять.
18 Нерозсудливі успадковують безумство, а розважливі увінчаються знанням.
19 Лихі люди врешті-решт схиляться перед порядними, і нечестиві – біля дверей праведних.
20 Буває, що убогого цурається навіть його близький друг, тоді як у багатого чимало друзів.
21 Проте, хто зневажає свого ближнього, той грішить, а хто виявляє милосердя до вбогих – щасливий.
22 Хіба ж не помиляються ті, котрі вигадують зло? Проте милість і вірність з тими, хто дбає про добре.
23 Від кожної праці є користь, але від порожніх балачок лише шкода.
24 Вінець мудрих – їхнє багатство , а безумство нерозважливих примножує безглуздя.
25 Вірний свідок рятує життя, а оманливий дихає зрадою.
26 У Господньому страсі непохитна надія, – Він є притулком для Своїх дітей.
27 Господній страх – це джерело життя, щоб оберігати людей від пасток смерті.
28 Величність царя в численності народу, а в нестачі підданих – володарю погибель.
29 Довготерпеливий багатий на розум, у той час як нестриманий примножує своє безумство.
30 Лагідне серце забезпечує життя тіла, а заздрість, як гнилизна в кістках.
31 Хто пригноблює убогого, той зневажає його Творця, а хто шанує Його (Творця ), той виявлятиме милосердя до бідного.
32 Нечестивий гине через власне зло, тоді як праведний і під час своєї смерті має надію.
33 В серці розумного живе мудрість, але й нерозумним іноді про неї відомо .
34 Справедливість вивищує народ, а беззаконня людей ганьбить.
35 Цар прихильний до розсудливого слуги, але він гнівається на того, хто його ганьбить.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)