Притчі Соломона
1 І це також притчі Соломона, зібрані й записані мужами юдейського царя Єзекії.
2 Слава Божа – утаємничити слово, а слава царів – досліджувати слово.
3 Висота небес, глибини землі, й серця царів недослідимі.
4 Якщо від срібла відділити жужелицю, то ювелір з нього виготовить посуд, –
5 так само, якщо усунути з оточення царя нечестивців, то його трон зміцниться справедливістю.
6 Не величайся перед царем, і не ставай на місці можновладців,
7 тому що краще, коли тобі скажуть: Підіймись вище! – ніж мали би тебе принизити в присутності вельможі, якого ти знаєш.
8 Не спіши судитись, бо що робитимеш, коли наприкінці твій ближній осоромить тебе?
9 Залагодь свою справу з ближнім твоїм, і чужої таємниці не відкривай,
10 аби той, хто почує, не докорив тобі, бо після того твоя ганьба не відступить від тебе.
11 Слово, сказане у відповідний час, – як золоте яблучко в срібній оправі.
12 Мудрий викривач для уважного вуха, – як золота сережка та прикраса з чистого золота.
13 Гідний довіри вісник для того, хто його посилає, – як снігова прохолода в час жнив, оскільки він підкріплює душу свого пана.
14 Що хмари і вітер без дощу, те й людина, яка обіцяє подарунки, яких не дає.
15 Терпінням і лагідністю можна переконати навіть правителя, бо м’який язик ламає навіть кістку.
16 Ти знайшов мед? Їж його в міру, аби, переситившись, ти не виригнув його.
17 Не заходь часто у дім свого друга, аби ти йому не набрид, і щоб він не зненавидів тебе.
18 Що молот, меч і гостра стріла, те саме й людина, яка фальшиво свідчить проти свого ближнього.
19 Що гнилий зуб, або вивихнута нога, те – надія на зрадливого в день лихоліття.
20 Як роздягнутись у морозний день, чи капнути оцтом на рану, так співати пісні засмученому серцю.
21 Якщо твій ворог голодний, нагодуй його хлібом, якщо він спрагнений, дай йому води,
22 адже так ти сиплеш йому на голову жаристе вугілля, і Господь винагородить тебе.
23 Північний вітер приносить дощ, а потаємна мова – сердите обличчя.
24 Краще жити в кутку на горищі, ніж зі сварливою жінкою в просторому домі.
25 Що холодна вода для спрагненої людини, те добра звістка з далекого краю.
26 Що скаламучена криниця чи зіпсуте джерело, те – праведний, який відступає перед нечестивим.
27 Як не корисно їсти багато меду, так домагання для себе слави – не є славою.
28 Людина, яка не володіє собою, подібна до зруйнованого міста без муру.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)