Псалом 106
1 Алілуя!
Прославляйте Господа, бо Він добрий, і Його милосердя навіки!
2 Хто здатний описати величні Господні діла, хто може розповісти про всю Його славу?
3 Щасливі ті, котрі дотримуються правосуддя і завжди чинять справедливо!
4 Згадай і про мене, Господи, – у доброзичливості до Свого народу, відвідай мене спасінням Своїм, –
5 аби я міг бачити добробут Твоїх обранців, радів щастям Твого народу, хвалився з Твоєю спадщиною.
6 Ми грішили, як і наші батьки, творили беззаконня, діяли несправедливо.
7 Наші батьки не усвідомлювали Твоїх чудес у Єгипті, не пам’ятали численних виявів Твого милосердя і бунтувались біля моря, – біля моря Червоного.
8 Але Він їх рятував задля Свого Імені, виявляючи Свою всемогутність.
9 Він звелів Червоному морю – і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче через пустелю.
10 Спас їх від рук ненависників, – врятував їх з рук ворога.
11 Води покрили їхніх гнобителів, – жодного з них не залишилося.
12 Лише тоді повірили Його словам, заспівавши Йому пісню слави.
13 Проте дуже швидко забули Його діяння і не дотримувались Його настанов.
14 Вони дали волю своїй жадібності в пустелі, випробовували Бога в безлюдних місцях.
15 Він задовольнив їхні пожадання, але наслав на них виснажливу хворобу.
16 Коли ж у таборі вони запалали заздрістю проти Мойсея та Аарона, посвяченого Господу,
17 то розступилася земля й поглинула Датана; вона зімкнулась і над зборищем Авірона.
18 У їхньому натовпі спалахнув вогонь, і в полум’ї нечестиві загинули.
19 Вони зробили тельця під Хоривом, – стали поклонятися литому ідолові .
20 Проміняли свою Славу на подобу теляти, що їсть траву.
21 Забули Бога, свого Спасителя, Котрий велике вчинив у Єгипті, –
22 дивовижне в країні Хама, страшні речі над Червоним морем.
23 Вже сказав був про те, що їх знищить… якби не Його обранець, Мойсей, який став перед Ним у проломі, аби відвернути Його гнів і щоб Він їх не знищив.
24 Та недооцінили вони бажаний край, не повірили Його слову.
25 Нарікали в своїх наметах, не прислухались до Господнього голосу.
26 Тоді Він підняв на них Свою руку, щоб уразити їх у пустелі, –
27 розкидати їхніх нащадків серед народів, розпорошити їх по країнах.
28 Вони приєднались до Баал-Пеора, – їли жертви, що приносили для неживих.
29 Викликали своїми вчинками Божий гнів, через що серед них почала ширитися смертельна пошесть.
30 Тоді піднявся Фінеес, учинив суд, і покарання пошестю зупинилось.
31 Йому це було зараховано в праведність з покоління в покоління, навіки.
32 Вони прогнівили Бога біля вод Меріви. Тут через них постраждав і Мойсей,
33 оскільки люди так засмутили його духа , що вирвалось з його уст необачне слово.
34 Вони не знищили народів, про яких говорив їм Господь,
35 а змішалися з язичниками, перейнявши їхні звичаї.
36 Вони служили їхнім ідолам, які стали для них пасткою.
37 Вони приносили в жертву демонам своїх синів і своїх дочок,
38 проливаючи невинну кров, – кров власних синів і дочок, яких вони приносили в жертву божищам Ханаану. Таким чином земля була осквернена кров’ю…
39 Вони опоганились своїми вчинками, загрузли в своєму блудстві.
40 Тому запалав Господній гнів на Його народ, – Він відчув огиду до Свого спадку,
41 і передав їх у руки інших народів. Над ними запанували ті, котрі їх ненавиділи.
42 Їхні вороги гнобили їх, впокорюючи під свою владу.
43 Багато разів Він визволяв їх, однак вони й далі виявляли впертість у своїх намірах, а тому зазнавали приниження через свої беззаконня.
44 Дивлячись на їхні страждання і слухаючи їхнє волання, Він співчував їм, –
45 адже Він пам’ятав про Свій Заповіт – змилосерджувався у Своїй безмежній любові;
46 Він викликав співчуття в усіх тих, котрі їх тримали в полоні…
47 Спаси нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб ми могли прославляти Твоє святе Ім’я, хвалитися, що можемо славити Тебе.
48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)